- щербити
- [шчеирби/тие]
-бл'у/, -би/ш, -биемо/, -биете/, шчеирбл'а/т'; нак. -би/, -б'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
щербити — блю/, би/ш; мн. щербля/ть; недок., перех. Робити щербини на чому небудь … Український тлумачний словник
щербити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вищерблювати — юю, юєш, недок., ви/щербити, блю, биш; мн. ви/щерблять; док., перех. Робити щербину, щербини (на металі, кістці і т. ін.) … Український тлумачний словник
пощербити — блю/, би/ш; мн. пощербля/ть; док., перех. 1) Док. до щербити. 2) перен. Погіршити що небудь, втратити на чому небудь, завдати втрат комусь … Український тлумачний словник
щерблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до щербити. 2) у знач. прикм. Який має щербини (про що небудь); щербатий … Український тлумачний словник
щерблячи — Дієприсл. до щербити … Український тлумачний словник
вищерблювати — вищербити (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), щербити, визублювати, визублити, зазублювати, зазублити, надщерблювати, надщербити … Словник синонімів української мови
вищербити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови